Україна проникла в нас

Російський письменник Владімір Сорокін написав гумореску для німецької газети Frankfurter Allgemeine. А Адепт Der_Wolf, що є шанувальником письменника, не знає німецької, тож попросив мене перекласти текст для нього. А я, за одно, викладу його й для вас теж :)

Оригінал тут, якщо що ;)

УКРАЇНА ПРОНИКЛА В НАС

У величезному тілі Росії рухається нове життя: вільна Україна. Що тепер робитиме імперія з цією небажаною вагітністю?

Українська революція, що відбулася у лютому на київському Майдані Незалежності та потягла за собою цілий ланцюг незворотних подій, містичним чином призвела ще до однієї події, яка, зважаючи на її масштаб, є навіть ще незворотнішою: Росія завагітніла Україною. Під вибухи світлошумових гранат, спалахи коктейлів Молотова та свист куль снайперів, синьо-жовта сперма Майдану зробила свою чоловічу справу. Росію, яка протягом цього гарячого місяця сиділа перед мерехнінням телевізора, було запліднено. У величезному тілі Росії рухається нове життя: вільна Україна. Правителів охопив жах, лібералів — заздрість, націоналістів — ненависть.

Але ніхто, ані Кремль, ані народ, не очікував такого швидкого розвитку подій. Плід зростав, щодня заповнюючи все більше медіа-простору. Київська революція зачарувала та налякала Росію. Життя в материнському організмі наразі тримається всередині, як у цьому випадку і заведено, та готується до великого фізіологічного процесу народження. Що може завадити вагітності? Що говорять жінки в такій ситуації: Моє життя розділилася на «до» і “після”.

Події російського життя, економічні та кримінальні новини — все зупинилося, наче хтось поставив фільм на паузу. Все життєве розмаїття в Росії водночас відступило у тінь та безнадійно відійшло у минуле. Майбутнє було лише там, в Україні. Народ цитував українські вислови та імена київських політиків. “Провінційна” Україна, про яку у путінській Росії зазвичай говорили поблажливо, раптом стала надзвичайно модною та сучаною, а величезна Росія натомість перетворилася на відсталу, незграбну та провінційну.

Реакція суспільства була потужною: “Ми заздримо українцям, вони дають нам приклад!” “Українська революція — це антиросійська провокація Заходу!” “Це вибухівка, що підірве Росію!” “Україна стала нашим ворогом!”

Але плід ріс й ріс та займав все більше простору. Кожен день приносив щось несподіване. Темпратура материнського організму все більше підвищувалась. Суспільство спіткала гарячка. “України не існує, не існувало й ніколи не існуватиме! Це провінція Великоросії!” — заволали праві політики. “Україна — дзеркало путінського режиму”, — визнавали політологи, поправляючи окуляри. “Настав час емігрувати до України”, — бурмотіли демократи. “Ми маємо захистити росіян там!”, — вирішили націоналісти, розмахуючи кулаками.

Відомо, що вагітні жінки іноді мають тягу до сирого м’яса. І подивіться, просто відкусили шматок живого м’яса — Крим. Відшліфовані постімперські зуби можливо й відірвали його, але сил для того, щоб зжерти — нема. Він застряг у горлі Росії. Економічні експерти запевняють, Крим у будь-якому разі залишиться проблемним та дотаційним регіоном. Як його переварити?! Скільки мільярдів потребує він на рік? Адже тепер він фактично острів! Зробити з нього гральну зону! Побудувати Великий Російський Міст китайськими руками? Змусити усіх чиновників провести там відпустку! По-сталінськи! Перетворити Крим на військову базу! Але що робити з нелояльними кримськими татарами? Знову депортувати? Від всього цього паморочиться голова. Як взагалі жити далі, коли всередині тебе знаходиться цей український Чужий?

Нарешті з’явилася реакція Кремля — мозку материнського організму. Вона була жорсткою: Аборт! Геть ненависну, небезпечну, небажану дитину! Аборт назвали “Російська весна в Україні”. Сепаратисти, саботажники, найманці, авантюристи та провокатори мають це зробити. Операція почалася на південному сході України, без особливої дезиінфекції не дуже новими та не надто чистими хірургічними інструментами. Роль анастезії виконувало телебачення. Російське телебачення зайшлося: “Ми повинні захистити російськомовне населення від фашистської хунти!” “Наші співвітчизники кличуть на допомогу!” “Донецьк та Луганськ є столицями російської цивілізації в Україні!” “Ми повинні боротися проти українських ліберал-фашистів, як це робили наші діди та батьки!” Наші патріоти мають святий обов’язок — захистити росіян в Україні!” “Америка окуповує Україну за допомогою ліберал-фашистів!”

Зазомбоване телевізором населення бігало вулицями з випученими від жаху очима. Скрізь йому вважалися українські “ліберал-фашисти”, що тягнулися до російського горла мертвою хваткою. Але телеістерія породила також і анекдоти. У російськомовній Одесі в кафе сидять двоє жінок. “Сара”, — каже одна, — “мій Абрам принципово не говорить тепер російською.” “Чому? Боїться бандерівців?” “Ні, він боїться, що росіяни прийдуть його захищати.”

З циєї вистави неможливо піти

Поки телебачення розігрівалося, підігрілись також і голови. Крик російських політиків та державних чиновників про те, що слід вторгнутися в Україну та захопити Київ, став звичним явищем. Але не зважаючи на передозування анастезією, схоже на те, що аборт був невдалим. Ненароджене дитя не вдається витягти з тіла. Тепер кожен росіянин буде й надалі нести в собі Україну. Україну, яка буде справді вільною та незалежною.

“Чому кожен день має починатися новинами з цієї України?”, — обурюється один мій друг. “Щодня вона лізе у наші очі та вуха!” “Не можу повірити, що Росія та Україна справді воюють між собою”, — каже інший друг, — “це як жахливий сон.” “Ми, росіяни, сидимо зараз у величезному театрі, а на сцені грають виставу під назвою “Україна”. І з цього театру неможливо вийти!”, — гірко жартує третій.

Нещодавно було чудове повідомлення російських ЗМІ в стилі великого Гогоря: “8-го червня у Санкт-Петербурзі на Невському проспекі було заарештовано вископосоставленого чиновника у непристойному вигляді. Він ніс портфель, але був без штанів.” Як з’ясувалося, це був голова адміністрації заступника мера. Його було доставлено до лікарні, де, за словами лікарів, він у маренні бурмоче лише одне слово: “Луганськ!”

Це будуть важкі роди

Україна проникла в нас, ми всі несемо її в собі: бомжі та олігархи, селяни та політологи, домогосподарки та гульвіси. Коли Путін полетів в далеку Бразилію, він ніс в собі Україну. Вона заважала йому дивитися футбольну гру. “Головнокомандувачу” “Донецької народної республіки” Стрєлкову Україна заважає відновлювати Російську Імперію. Оператору зенітно-ракетної системи “Бук” заважає літак в українському небі. Тому він випустив ракету в цей літак. Падіння Боїнга 777 — це больовий спазм, що обіцяє жахливі й незворотні наслідки.

Росія вагітна Україною. Роди неминучі. Усе попереду: все сильніші болі, розрізання пуповини, перший крик новонародженого. Немовля отримає гарне ім’я: Прощання з Імперією. Чи буде в нього щасливе дитинство? Ніхто не знає. Та багато хто щиро побажає, щоб воно росло здоровим.

Але що буде з матусею? Пологи обіцяють бути важкими та з ускладненнями. Чи витримає організм?


  14  
Zen
24 липня 2014
04:24:27
     
Теґи:

Україна
     
     
Коментарів (13)    Ви переглядаєте коментарі  

бачив це ще раніше російською. але справа не в тім. щось не подобаються мені ці алегорії. якась знов расєя-матушка
0
NePavlo
24 липня 2014
23:12:28
Адепт Der_Wolf сказав, що російський переклад був якісь не повний чи типу того.
0
Zen
24 липня 2014
23:45:19
та нє, я ж не про те. твій переклад чудовий, мені сам авторський текст тезісно не подобається
0
NePavlo
24 липня 2014
23:53:34
Я розуімю. Але якщо вчитатися, то там зовсім не той сенс, який здається на перший погляд. Але це автор винен. Треба було написати, що Росія є вагітною не Україною, а ВІД України ;)
0
Zen
25 липня 2014
00:02:46
та навіть якщо так, все одно якісь мало не родинні стосунки виходять
0
NePavlo
25 липня 2014
00:23:28
Секс — ще не привід для знайомства ;)
0
Zen
25 липня 2014
00:44:58
так, але коли щось від тебе завагітніло, маєш мати певну відповідальність)
0
NePavlo
25 липня 2014
00:51:18
Нє знаю, нє пробовал :)
0
Zen
25 липня 2014
00:55:47
от і не треба) принаймні з ерефією. кохайтеся та не з москалями)
0
NePavlo
25 липня 2014
01:05:36
Украина проникла в нас, а вот Россия медленно, но верно из нас выходит ;)

14
sotona
25 липня 2014
09:38:12
картинка ничё так. но из вас действительно выходит эрэфия и именно таким способом? а каким зашла?
0
NePavlo
26 липня 2014
04:27:10
0
sotona
30 липня 2014
10:08:39
До речі, як все починалось:

0
Zen
1 серпня 2014
02:56:33