Все повертається на круги своя

Останні події показали, що жодного повстання громадянського суспільства в Росії не буде через очевидну відсутність в цій країні такого явища, як громадянське суспільство.

Позаяк російська демократична опозиція остаточно обезголовлена, а пересічні громадяни не мають волі до самоорганізації для боротьби за свої права, то годі очікувати там найближчим часом будь-якої форми демократичної революції. Її не буде.

Чи означає це, що путінський режим не впаде, а РФ не розвалиться? Ажніяк. Впаде і розвалиться неминуче, бо такими є закони розвитку. Чому? Тому що об’єктивна реальність така, що нинішній режим не зможе протягнути надто довго з банальних економічних причин. В найкращому випадку режим зможе існувати лише доти, доки живе сам путлєр. А цей час є обмеженим, як мінімум, через його вік, не кажучи вже про можливість його вкорочення (бажаючих це зробити, вочевидь, вистачає, навіть всередині його ближнього кола). Крім того обидва процеси (ґрунтовні економічні проблеми, та фізичне усунення путлєра) можуть прискоритись у випадку надто різких рухів пацієнта — як то ескалація конфлікту в Україні, розв’язання Росією нового, тощо.

Отже, питання лише в тому, що саме і коли стане поштовхом до початку занепаду путінського режиму та російської держави, і як саме цей процес проходитиме.

Щодо “коли” — це питання від кількох місяців до кількох років. Але навіть якщо усе затягнеться років на 10 — це нічого не міняє принципово. В історичних масштабах то є дуже малий термін. Хоча я схильний вважати, що мова йде насправді лише про 2-3 роки.

Щодо питання “як”. Оскільки демократичний варіант трансформації вже є майже неймовірним, то, вочевидь, залишаються НЕдемократичні. Які саме? Які завгодно: від палацового перевороту і до загострення національно-територіальних протиріч всередині так званої “федерації” на тлі економічного колапсу. Крім того, в Росії вже існує ціла низка діячів та сил, які пройшли гарний практичний вишкіл, відчули смак та провели ґрунтовну репетицію майбутніх подій в Росії не десь там, а… на Донбасі. Таким чином, “Новоросія”, інспірування якої замислювалась Кремлем як фактор дестабілізації України, може і швидше за все стане чинником для дестабілізації самої РФ. А також живою демо-версією того, що собою являтиме територія нинішньої “Федерації” в найближчому майбутньому.

Історія, зробивши тисячолітнє коло, повернеться на круги своя. Адже насправді в геополітиці глобально майже ніколи нічого не змінюється. Де були осередки цивілізації, там вони й залишатимуться, навіть якщо тимчасово занепадатимуть, а де була дикість — там і буде дикість, в яку б форму вона себе тимчасово не вбирала.

Історично Русь глобально протистояла Орді, а локально — Дикому Полю, що знаходилося на східних її теренах і грало роль буфера між цивілізацією та її відсутністю. Зараз, після того, як Орда тимчасово перемогла й упослідила Русь, все вертається на місце: Русь постає з руїни, а Дике Поле (яке дехто зараз зве “Новоросія”) знову стає диким. А далі на схід від Дикого Поля ми вже бачимо заграву Орди. Але зараз це заграва не народження, як 1000 років тому, це кривава заграва самознищення. І нам з цим тепер жити.

Звісно ж жити поруч з такою клоакою не набагато приємніше, ніж поруч із фашистською імперією, яка прагне знищити твою країну. Та все ж, захищатися від здичавілих орд польових командирів краще, ніж від таких самих орд, які керуються, фінансуються та забезпечуються з єдиного ворожого центру десь на півночі. А отже, сценарій з розвалом РФ для України є привабливішим з двох поганих, тож нам не варто цьому варіанту опиратися, а навіть навпаки.

Але також Україні слід підготуватися до життя поруч із зоною військово-гуманітарної нестабільності. Побудова розрекламованого “Європейського валу" — то необхідність не так з огляду на поточну аґресію з боку РФ, як з огляду на захист від міазмів пост-РФ. Ця нестабільність носитиме, крім суто військових загроз, також загрози, що їх несе тотальна гуманітарна катастрофа у сусідній країні, включно з кримінальною, соціальною та іншими.

Українське суспільство має цю перспективу чітко усвідомити та почати вже зараз усіляко готуватися до захисту себе та усього Європейського континенту, кордони якого історично й проходили не по Уралу, а конкретно по східному кордону України-Русі (який історично й був трохи західніше, ніж він формально є зараз).

Отже, як я і сказав: ми живемо в часи, коли усе повертається на свої місця. Наше завдання — зробити ці місця максимально безпечними та вигідними для нас. А бажано — ще й комфортними :)

Слава Київській Русі! :)



  23  
Zen
3 березня 2015
03:10:53
           
     
Коментарів (5)    Ви переглядаєте коментарі  

між нами, тодішнє дике поле — то десь десять сучасних областей України. а загалом — дуже духопод’ємлющє, але не надто акуратно з історичної точки зору
6
NePavlo
3 березня 2015
13:44:10
Ну, історія не повторюється один в один. Цього разу Дике Поле буде трохи меншим з нашого боку, але, цілком можливо, більшим з протилежного боку сучасного кордону :)
0
Zen
3 березня 2015
19:08:33
От написав я цей пост, а за три дні після того Хуйло зникло :)
0
Zen
15 березня 2015
19:17:04
шота вроде оно снова появилось
0
sotona
17 березня 2015
10:33:06
Якось невпевнено воно з’явилось. Ніжками смикає, натужно посміхається. А головне, сенс усієї тієї «міжнародної зустрічі» був — продемонструвати Хуйло. Все це наводить на думки… :)
0
Zen
17 березня 2015
11:37:20