Вічно вчорашні акули медіа-бізнесу

Сьогодні Верховна Рада провалила ухвалення законопроекту 3822 щодо мінімальних квот на пісні українською мовою на українському радіо. Це був законопроект, який доволі довго розробляла робоча група при Комітеті ВР з інформаційної політики та свободи слова. До робочої групи також входили представники громадськості та медіа-бізнесу (радійних холдинґів).

Законопроект номер 3822 став компромісним між позицією української громадськості та представників медіабізнесу (які чомусь дуже й дуже не хочуть транслювати українських пісень).

Але власники радіостанцій (які здебільшого є дуже проросійськими) вирішили, що навіть цей компромісний законопроект — то для них занадто. Їм обов’язково треба було мати закон, виконання якого можна було б, як і раніше, обходити за допомогою різноманітних “винятків” тощо. І тому, попри те, що профільний комітет одноголосно схвалив законопроект 3822 й виніс його до ВР, медіаходінги “падсуєтілісь” і буквально за кілька днів злабали й подали до ВР через своїх підконтрольних та куплених депутатів “альтернативний” законопроект номер 3822-1.

Результат голосування в залі передбачуваний — обидва законопроекти відхилено й відправлено на “доопрацювання”. Іншими словами пропонується шукати НОВИЙ КОМПРОМІС, але цього разу між ВЖЕ компромісним 3822 та отим набором «хотєлок» медіахолдингів (3822-1).

Це були факти, а тепер “лірика”.

Мене дивує, що оті от “акули медіа-бізнесу” сподіваються, що гроші (не виключено, що навіть кремлівські) та брудні маніпуляції дозволять їм, як завжди “всьо парєшать”. Вони думають, що можна вічно плювати на українців, на більшість населення країни, пропіхуючи усіма правдами та неправдами те, що вигідно і хочеться лише їм.

А вони не хочуть, аби в українському етері лунала українська пісня. Бо якби це було не так, не потрібно було б жодних квот вводити. Але зараз де-факто української пісні лише 5% на “нашому” радіо — результат плідної роботи радійників. Бо для них українська пісня — «нєфармат» .

Цим “акулам медіа-бізнесу” дали шанс сісти за один стіл з представниками суспільства й знайти компроміс. Так, як це робиться серед цивілізованих людей. Але вони подумали, що ні, нафіг той компроміс, якщо у нас є бабло та зв’язки!

Смішні “акули медіа-бізнесу”, ой смішні! Хотілося б їм нагадати, що був нещодавно в Україні теж один такий смішний “президент”. Він теж думав, що гроші та “договорняки” з “нужнимі людьмі” дозволить йому “всьо парєшать”. І Конституцію під себе поміняти, і закони потрібні наухвалювати… І де зараз той сімшний президент?

“Акули медіа-бізнесу” не розуміють, що граючи проти українського суспільства й поза цивілізованими правилами вони наражають себе на такий варіант розвитку подій, за яким у них взагалі не буде жодного бізнесу в Україні. Толерантність українців до всього цього зараз є нульовою. Радійники не хочуть крутити українські пісні, то може так статися, що вони взагалі ніякі пісні крутити не будуть. А будуть сидіти десь на дачі під Москвою, і це ще якщо їх туди пустять, на ту дачу.

Такі от недалекоглядні, вічно вчорашні “акули медіа-бізнесу” та їхні посіпаки серед депутатського корпусу. Думають, що зараз все як раніше, і що завтра буде так само, як було вчора, як вони звикли, коли бабло та брудні маніпуляції дозволяють “всьо парєшать”. Не хочуть вчитися на чужих помилках, а хочуть лише на своїх власних. Ну ок :)


  0  
Zen
2 червня 2016
19:32:18
           
     
Коментарів (0)